У грудні 1947 р. Установчі збори прийняли конституцію республіки. Вона гарантувала суверенітет народу, свободу особистості, слова, віросповідання, зборів, друку, право на власність, працю, соціальне забезпечення тощо. Згідно з конституцією, главою держави був президент, який обирався парламентом і мав переважно представницькі функції. Законодавча влада належала парламенту, який складався з палати депутатів і сенату. Виконавчу владу здійснював уряд, відповідальний перед парламентом. Конституція стала значним завоюванням італійського народу. її впровадження вивело Італію уряд найдемократичніших держав світу.
У лютому 1947 р. Італія підписала мирний договір з державами-переможницями. Вона зобов’язалася не допускати діяльності фашистських організацій, відмовилася від колоній в Африці. З Італії було виведено окупаційні англо-американські війська, і вона повністю відновила свій суверенітет.
У зв’язку з виборами до парламенту, призначеними на квітень 1948 р., в країні в умовах соціальної напруженості відбувалася поляризація політичних сил, загострювалася боротьба між ними. Комуністи і ліві соціалісти організовували масові мітинги.

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:45 в категорії: Італія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.