Активізувалися й неофашисти. У грудні 1969 р. сталися бомбові вибухи в Римі та Мілані, вчинено напади на політичних діячів. У 1968 р. князь В. Боргезе створив таємну організацію «Національний фронт», що планувала збройний переворот. Крайні ліві організували терористичні загони «Чер¬воні бригади». Вони нападали на державних службовців, захоплювали заручників, від яких вимагали викупів. «Червоні бригади» були тісно пов’язані із закордонними терористичними групами і центрами, які постачали їм зброю і вибухівку. Загострення політичного протистояння, антиконституційні методи боротьби крайніх політичних сил, зростання інфляції призвели до кризи діяльності лівоцентристського блоку.
У 70-х роках економічний розвиток Італії почав уповільнюватися. Приріст промислової продукції становив лише 3 % на рік, а в 1974-1975 pp. італійська економіка опинилась у кризовому стані. Італія змушена була вдатися до іноземних позичок, які збільшили її зовнішній борг у 1975 р. до 17 млрд доларів.
Економічний спад у поєднанні з інфляційними процесами посилив протиборство між правими, центристськими і лівими партіями. Воно спричинювало часті зміни урядів, послаблювало виконавчу владу. Ознаками політичної нестабільності були тероризм, зростання впливу мафіозних структур. Жертвами терору ставали державні урядовці високого рангу, політичні діячі різного напрямку і навіть рядові чиновники. Весною 1979 р. «Червоні бригади» захопили і вбили лідера ХДП Альдо Моро. Це викликало масові протести населення проти бездіяльності уряду, які переросли у загальнонаціональний страйк з вимогами викоренити тероризм.

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:52 в категорії: Італія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.