Незважаючи на нестійкість внутрішньополітичного становища, економіка Італії у другій половині 90-х років розвивається з щорічним приростом у 2-3 % ВВП, в перші роки XXI ст. цей показник зменшився до 1% . Італія за загальним показником ВВП займає в сучасному світі шосте місце.
На парламентських виборах у квітні 2001 р. більшість італійців, розчарувавшись у політиці лівоцентристського уряду, проголосували за консервативний блок «Полюс свободи». Новий уряд було сформовано з впливових партійних функціонерів партій блоку «Полюс свободи». Вдруге прем’єр-міністром Італії став медіамагнат С. Берлусконі, статки якого оцінюються у 12 млрд доларів. Прихід уряду С. Берлусконі до влади відбувся на фоні загострення соціально-економічної ситуації у країні. У лютому 2002 р. у парламенті гостро обговорювалося питання про несумісність бізнесової діяльності мільярдера С. Берлусконі з виконанням ним обов’язків прем’єр-міністра. Після тривалих дискусій депутати прийняли закон про надання дозволу йому займатися власним бізнесом і керувати урядом країни, що є винятком для демократичних країн Заходу.
Не дивлячись на часті зміни урядів у сучасній Італії, досягнуто стабілізації виробництва в наслідок реформування економіки. Його суть зводиться до скорочення державного сектору і приватизації підприємств, фінансової підтримки кооперативного сектору і пристосування податкової системи до європейських стандартів.

Запис опублікован 12 Январь 2011 о 16:59 в категорії: Італія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.