За винятком комуністів усі головні партії країни оголосили себе прихильниками де Голля. У грудні того ж року його було обрано першим президентом П’ятої республіки.
У внутрішній політиці уряд взяв курс на стабілізацію фінансової системи і підвищення конкурентоспроможності французької промисловості та сільського господарства. З цією метою було проведено девальвацію франка, випущено акції внутрішньої позики, що дало змогу створити стабілізаційний фонд і викупити на міжнародних ринках 150 т золота. Уряд збільшив податки, підвищив тарифи на газ, електроенергію, транспорт.
У 60-х роках у Франції триває розвиток науково-технічної революції, яка призвела до змін у структурі продуктивних сил. Кількість осіб найманої праці збільшилася до 70 % всього самодіяльного населення, зростала кількість спеціалістів з вищою освітою. Продовжувало скорочуватися сільське населення.
У сфері зовнішньої політики уряд де Голля також здійснив певні зміни. Він зайняв більш реалістичну позицію щодо національно-визвольного руху в колоніях. У 1960 р. уряд визнав незалежність 14 французьких володінь в Африці.
Ще у 1959 р. де Голль визнав на словах право алжирського народу на самовизначення, проте воєнні дії в Алжирі тривали. Вони обтяжували державний бюджет, викликали протести у зв’язку з численними жертвами. Проти політичного шляху розв’язання проблеми виступали ультраправі. Вони двічі - у січні 1960 р. і квітні 1961 р. - піднімали заколоти в колонії, загрожували висадити десанти у Франції й розпочати громадянську війну.

Запис опублікован 17 Январь 2011 о 18:38 в категорії: Франція.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.