Створивши «Таємну збройну організацію» (ОАС), ультраправі організували терористичні акти, які призвели до жертв серед населення в окремих містах Франції та в Алжирі. Уряд де Голля в березні 1962 р. підписав Евіанські угоди, якими визнавалась незалежність Алжиру. Із визнанням незалежності Алжиру фактично розпалася французька колоніальна імперія.
Взявши курс на утвердження самостійної позиції Франції у світі, уряд де Голля оголосив у березні 1966 р. про вихід країни з військової структури НАТО. Цього ж року де Голль одним з перших із західноєвропейських лідерів відвідав СРСР, підписавши ряд спільних угод. Такі різкі кроки викликали обурення навіть серед колишніх прихильників де Голля. До середини 60-х років проти нього склалась опозиція, яка піддавала критиці його за надмірний націоналізм і тенденції до особистої влади. Все ж таки на президентських виборах 1965 р. де Голль знову переміг конкурентів. Однак вибори свідчили, що де Голль поступово втрачав популярність серед населення.
Піднесення економіки країни у 60-х роках не завжди супроводжувалося підвищенням заробітної плати. У зв’язку із структурною перебудовою промисловості збільшилася кількість безробітних. Щорічно підвищувалися прямі й непрямі податки. Отже, до 1968 р. практично всі категорії населення були незадоволені соціально-економічною політикою УРяду.
Навесні 1968 р. Францію охопили масові заворушення. У Латинському кварталі Парижа 10 травня відбулася демонстрація студентів і робітників, котрі вимагали звільнення заарештованих напередодні активістів Сорбонни - паризького університету, реформи вищої школи. Поліція розігнала демонстрантів, десятки людей було поранено.

Запис опублікован 17 Январь 2011 о 18:40 в категорії: Франція.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.