За цих умов президент і глава уряду повинні були шукати компромісні варіанти у проведенні внутрішньої та зовнішньої політики. Націоналізація загальмувалася. Почався зворотний процес приватизації націоналізованих підприємств. Зростання виробництва відбувалося дуже повільно. Тільки у 1988 р. виробництво зросло на 3,6 % і це був найвищий показник за всі 80-ті роки.
Велика увага приділялась інтеграційним процесам в Європі, розвитку економічних зв’язків з країнами Східної Європи. Одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики залишався курс на зміцнення зв’язків з африканськими країнами - колишніми колоніями.
На президентських виборах 1988 р. знову переміг Ф. Міт-теран, який використав відсутність єдності серед правих партій. Вибори у Національні збори призвели до майже рівного розподілу депутатських місць між лівими і правими партіями. Вперше виник парламент без більшості. Це значно утруднювало маневри президента і депутатів лівої коаліції у парламенті. Уряд, який складався переважно з представників ОПР і правих угруповань, продовжував попередню політику компромісів. Виконати передвиборчу програму соціалістів Ф. Міттерану не вдалося. Особливо велике розчарування у населення викликало розорення дрібних підприємств, скорочення робочих місць і зростання безробіття. Кількість безробітних до середини 90-х років досягла 2,5 млн осіб.

Запис опублікован 17 Январь 2011 о 18:45 в категорії: Франція.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.