Коли у селян повністю вилучили зерно та корми для худоби, настав голод, який узимку 1946-1947 pp. охопив майже всю Україну (крім західних областей), Молдавію, Ульяновську, Костромську та інші області Росії. Люди їли лободу, кору дерев, дрібних гризунів. Траплялися випадки людожерства, що визнав у своїх спогадах тогочасний керівник українських комуністів Микита Хрущов. Близько мільйона жителів лише України померло в голодну зиму 1946-1947 pp. У той же час СРСР у 1946 р. безоплатно відправив 1,7 млн т зерна у Болгарію, Польщу, Румунію, Чехословаччину, а також до Франції, де в уряд увійшли комуністи.
У 1947 р. держава провела конфіскаційну грошову реформу, яка «з’їла» заощадження населення. Того ж року було скасовано карткову систему розподілу продуктів харчування.
У наступні роки з пропагандистською метою відбулося деяке зниження цін. Практикою повоєнних років, аж до 1958 p., були «примусово-добровільні» передплати облігацій державних позик на суму, не меншу місячної зарплати. Держава почала повертати ці позики лише у 80-х роках, коли вони зовсім знецінилися, а значна частина позикодавців померла. Невдовзі після війни були скасовані скромні виплати фронтовикам за бойові нагороди. Водночас впроваджено непомірний податок на «малосімейність».

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 15:54 в категорії: СРСР у 1945-1953 рр.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.