У лютому 1956 р. відбувся XX з’їзд КПРС. У доповіді на його закритому засіданні Хрущов уперше розкрив страхітливі злочини, скоєні Сталіном і його клікою. Однак нове партійно-державне керівництво, розвінчуючи «культ особи» вождя, прагнуло переконати, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна, замовчуючи при цьому, що саме цей практик комуністичного будівництва започаткував масовий терор проти мирних людей, заснував політичну поліцію та концтабори. Лідер партії негативно оцінював репресії, проте не піддавав сумнівам існуючу командноадміністративну систему. «Поганого» керівника повинен був замінити «хороший». Хрущов повідомив жахливі факти недалекого минулого з тим, щоб критикувати своїх противників, однак люди почали замислюватися: чому взагалі таке стало можливим і чим радянський лад відрізняється, наприклад, від порядків нацистської Німеччини, чому Сталіна та Берію критикують люди, які самі брали участь у «трійках», складали та підписували «розстрільні списки».
Виходячи з рішень XX з’їзду КПРС ЗО червня 1956 р. ЦК КПРС опублікував постанову «Про подолання культу особи та його наслідків», у якій вперше відкрито говорилося про заподіяні втрати. Переважна більшість радянського суспільства вітала критику Сталіна, незважаючи на її обмеженість і непослідовність.

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 16:23 в категорії: Відлига (1953-1964).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.