В 1958 р. у Москві відбувся Всесвітній фестиваль молоді та студентів, розпочалися міжнародні московські кінофестивалі, обміни іноземними туристами. Поновилось видання журналу «Иностранная литература», відкрилися нові літературні журнали, почастішали публікації молодих поетів, прозаїків, критиків, пізніше названих «шестидесятниками». В побут людей поступово входило телебачення.
Влада намагалася контролювати суспільні процеси і часом вдавалася до гострої конфронтації з творчою інтелігенцією.
Перший залп ідеологічної нагінки був спрямований проти Бориса Пастернака, який у 1957 р. видав за кордоном свій роман «Доктор Живаго», де засудив кровопролиття громадянської війни. Брутальним нападкам з боку влади були піддані молоді поети Андрій Вознесенський, Євген Євтушенко, прозаїк і публіцист Ілля Еренбург, скульптор Ернст Нєізвєстний, кінорежисер Марлен Хуциев та багато інших представників творчих професій, чиї твори виходили за вузькі рамки загальнообов’язкового «соціалістичного реалізму». Ледь помітна лібералізація суспільно-політичного життя була короткотривалим явищем у розвитку СРСР і пов’язувалася з боротьбою у верхніх ешелонах влади. Із зміцненням режиму влада повернулася до політики «закручування гайок».

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 16:28 в категорії: Відлига (1953-1964).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.