Заборона публікацій в СРСР «ідеологічно шкідливих» творів призвели до появи «тамвидаву», коли автори нелегально передавали свої твори для видання їх за кордоном.
З квітня 1968 р. до початку 80-х років майже регулярно виходив, незважаючи на систематичні арешти співробітників, самвидавничий журнал «Хроника текущих событий». Журнал містив об’єктивну інформацію про арешти, обшуки, судові переслідування за політичними мотивами, висвітлював становище політв’язнів у таборах та психлікарнях. (Психіатрія у ті роки була одним із засобів боротьби проти політичної опозиції. Влада оголошувала «ненормальними» усіх, хто вголос протестував проти тоталітаризму). Визнаний лідер дисидентів академік Андрій Сахаров назвав Цей журнал найбільшим досягненням руху інакодумців.
З середини 60-х років у Радянському Союзі активно заявили про себе захисники прав людини. Вони головним чином домагалися дотримання владою прав і свобод людини формально задекларованих конституцією «соціалізму, що «переміг» 1936 р. та брежнєвською конституцією «розвинутого соціалізму» 1977 р. Вперше 5 грудня 1965 р. (день прийняття сталінської конституції) невелика група дисидентів зібралася біля пам’ятника Пушкіну у Москві. Найкрамольнішим їх гаслом було: «Поважайте власну конституцію».

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 17:32 в категорії: (1964-1985).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.