За це він був виведений із Політбюро і потрапив у неласку до генерального секретаря.
У грудні 1989 р. компартія Литви в особі її лідера Альгірдаса Бразаускаса на своєму з’їзді оголосила про радикальну задіну програми і про організаційний вихід із складу КПРС. Цей безпрецедентний крок викликав бурхливу реакцію Кремля. До Вільнюса негайно вилетів Горбачов. Однак ні умовляння, ні погрози з боку лідера КПРС не похитнули позиції литовських націонал-комуністів. Консервативне крило КПРС, зі свого боку, стало ініціатором утворення Російської комуністичної партії як ударного загону КПРС. її лідери закликали боротися з будь-якими спробами відійти від марксистсько-ленінського вчення.
З часом М. Горбачов переконався, що всередині партії недостатньо сил, які могли б здійснити перебудову. Він спробував шукати опори в усьому суспільстві. За його пропозицією до конституції були внесені зміни, які стосувалися структури вищих органів державної влади. Утворено два законодавчі органи - З’їзд народних депутатів і Верховну Раду.
Вибори народних депутатів СРСР відбулися у березні -квітні 1989 р. у гострій політичній боротьбі. У них взяли участь нові неформальні політичні організації, фронти і рухи, які виникли у багатьох республіках. Вони активно домагалися виборів на альтернативних засадах, реєстрації своїх кандидатів у бюлетенях для голосування.

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 18:28 в категорії: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.