Контрнаступи радянських військ навесні 1942 року під Ленінградом, в Криму та під Харковом завершилися невдачами. Особливо великих втрат радянські війська зазнали в травні 1942 р. в районі Харкова, де було оточено 27 стрілецьких та 7 кавалерійських дивізій, 14 танкових бригад. Продовжуючи наступ влітку 1942 р., німецькі війська захопили райони Дону і Північного Кавказу, а біля Сталінграда вийшли до Волги. У вересні 1942 р. розпочалися жорстокі бої у місті, під час яких точилася жорстока боротьба за кожен будинок, подвір’я і вулицю, внаслідок чого Сталінград було повністю зруйновано. Чотиримісячні виснажливі наступальні бої знекровили колись могутню, непереможну німецьку армію. 19 листопада 1942 р. Червона армія розпочала швидкий та непередбачуваний для німецького командування контрнаступ, який передбачав далекий обхід німецьких військ, зосереджених під Сталінградом. Вже 28 листопада наступаючі радянські війська Південно-Західного і Сталінградського фронтів з’єдналися в районі міста Калач і оточили 22 ворожі дивізії, які нараховували 330 тис. солдатів і офіцерів. Після напружених, виснажливих боїв, гітлерівські війська 2 лютого 1943 року капітулювали. Важлива для СРСР перемога на Волзі змінила стратегічну обстановку на Східному фронті, вона свідчила про втрату військової переваги гітлерівців. Це був початок корінного перелому в ході Другої світової війни.

Запис опублікован 6 Январь 2011 о 05:03 в категорії: Корінний перелом у ІІ Свтовій Війні.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.