У жовтні 1990 р. Верховна Рада СРСР надала президентові М. Горбачову надзвичайні повноваження. З цього часу у керівництві країни посилилися реакційні тенденції. Це насамперед виявилося у кадрових змінах. Представники консервативної партноменклатури впевнено зайняли важливі державні посади. Горбачов зробив спробу мирним шляхом врятувати імперію від розпаду. В березні 1991 р. було проведено всесоюзний референдум з питання збереження СРСР. Брати участь у ньому відмовились Грузія, Вірменія, Молдова та всі Прибалтійські республіки. Хоча більшість учасників референдуму проголосувала за Союз, подальша його доля залишалась не визначеною.
Горбачов запропонував проект нового союзного договору, за яким передбачалось значне розширення прав республік. Керівники республік мали підписати його наприкінці серпня 1991 р. в урядовій резиденції Ново-Огарьово. Однак консервативне оточення президента вирішило враз повернути до диктатури традиційного типу. Сформувалася група заколотників з представників вищого ешелону влади - голови Верховної Ради СРСР, віце-президента, прем’єр-міністра, голови КДБ, міністрів оборони та внутрішніх справ. Багато фактів тих днів Ще не з’ясовані, зокрема роль президента СРСР у підготовці Цих подій.
Вранці 19 серпня 1991 р. по радіо та телебаченню було оголошено про хворобу Горбачова під час його відпочинку у Криму і перехід усієї повноти влади до Державного комітету з надзвичайного стану СРСР, в який увійшли змовники. У дні заколоту рішуче діяв президент Росії Борис Єльцин.

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 22:19 в категорії: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.