Він видав укази, в яких розцінив дії комітету як державний переворот і закликав військовослужбовців усіх частин, розташованих у республіці, не виконувати накази бунтівників. Сотні тисяч москвичів вийшли на захист будинку Верховної Ради Росії. 21 серпня 1991 р. керівники заколоту, зрозумівши марність своїх сподівань, вилетіли до резиденції Горбачова у Форос (Крим). Одночасно туди ж прибули представники Єльцина. З поверненням президента СРСР у столицю змовники були заарештовані.
Після цього події у країні набули революційної стрімкості. Указом Єльцина діяльність КПРС у Росії призупинялася, оскільки документально було доведено причетність верхівки партії до змови. Розпочалася реорганізація КДБ. Символ більшовизму - пам’ятник «залізному Феліксу» (Дзержинському) на Луб’янці було скинуто з постаменту. Замість червоних прапорів на урядових будинках Москви замайорів триколірний російський прапор. 24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України переважною більшістю голосів прийняла Акт про незалежність України. З огляду на смертельну небезпеку, що нависла над республікою у зв’язку зі спробою державного перевороту в СРСР, зазначалося у цьому документі, «здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави - України». З прийняттям Акта про незалежність України розпад СРСР прискорився.

Запис опублікован 22 Январь 2011 о 22:21 в категорії: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.