Провал горбачовських реформ вимагав від президента Росії Б. Єльцина рішучих дій. Сформований ним восени 1991 р. уряд з радикально настроєних економістів, де вирізнявся Єгор Гайдар, проголосив негайний перехід до ринкової економіки західного типу. По-перше, на початку 1992 р. уряд відмовився від фіксованих цін на товари. Було лібералізовано торгівлю, у тому числі зовнішню. По-друге, запущено механізм роздержавлення та приватизації об’єктів народного господарства, створилася власність, яку можна було купувати. По-третє, ліквідовано командний метод роботи, внаслідок чого вся колишня система управління і розподілу зазнала краху.
Процес переходу до ринку супроводжувався підняттям цін, галопуючою інфляцією, безробіттям, посиленням соціально-економічного розшарування, що є закономірними явищами. Гайдарівські реформи, що проводили згори, без участі громадськості, в цілому викликали справедливе невдоволення трудящих. Уряд обіцяв населенню перед лібералізацією цін індексувати їх заощадження, які знецінились за рік більше ніж на 95 % . Але трудящим не тільки не було надано компенсації, більш того, їм не збільшували зарплату протягом декількох місяців, а траплялось, і просто не виплачували зароблені гроші.
У грудні 1992 р. президент Росії призначив головою уряду представника найбільш конкурентоспроможної на світовому ринку паливно-енергетичної галузі Віктора Черномирдіна.

Запис опублікован 23 Январь 2011 о 11:09 в категорії: Росія у 1991-2004 рр.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.