Це негативно позначалось на рівні життя мільйонів людей, які існували лише за рахунок податкових відрахувань. У квітні 1998 р. на посаду голови уряду президент висунув маловідомого політика, заступника міністра палива та енергетики Сергія Кириєнка. Новий уряд мав серйозні наміри покращити економічну ситуацію у країні, але не встиг їх реалізувати. У серпні 1998 р. в Росії вибухнула глибока фінансова криза. З’ясувалося, що країна жила виключно у борг, а такий спосіб існування рано чи пізно призводить до економічної катастрофи, її тільки зовнішній борг становив 17 млрд доларів, а бюджет на 1999 p., після кризи, дорівнював 20 млрд доларів. Росія постійно витрачала більше, ніж заробляла. Криза спричинила закриття багатьох банків, банкрутства підприємств. У політичному житті активізувались ліві сили.
Восени 1998 р. новий уряд очолив Євген Примаков, що доти був міністром закордонних справ. Перед ним стояло завдання - стабілізувати соціально-економічну ситуацію. У новий уряд увійшли діячі з прокомуністичними поглядами. Кабінет Примакова намагався виправити становище шляхом призупинення реформ. Швидкість обертання грошових потоків настільки сповільнилася, що інфляція за декілька місяців знизилась у десять разів.
У травні 1999 р. президент відправив уряд у відставку і запропонував парламенту затвердити на посаді прем’єр-міністра Сергія Степашина - міністра внутрішніх справ у попередньому кабінеті. Депутати підтримали цю кандидатуру, хоча не без вагань. Однак уже в серпні того ж року без усяких пояснень президент відставив і цей уряд, призначивши новим прем’єром секретаря Ради безпеки, колишнього директора Федеральної служби безпеки Володимира Путіна. Постійні урядові кризи свідчили про гостру боротьбу у вищих ешелонах влади.

Запис опублікован 23 Январь 2011 о 18:25 в категорії: Росія у 1991-2004 рр.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.