Поширеним «бізнесом» у республіці стало викрадення людей з вимогою їх викупу. Війна дестабілізувала становище у сусідніх кавказьких республіках. У Дагестані посилився рух прихильників ваххабізму (одна з найбільш радикальних течій ісламу). Із сусідньої Чечні розпочався силовий тиск «борців за віру» на прикордонні гірські селища Дагестану.
В серпні 1999 р. багатотисячні озброєні загони «борців за віру» з території Чечні напали на сусідній Дагестан. Серед них були найманці з арабських країн, загони під командуванням одного із лідерів Чечні Ш. Басаева. Розпочалася друга російсько-чеченська війна. Восени 1999 р. федеральні війська відкинули ворожі формування з Дагестану і розпочали їх переслідування на території Чечні. Як перша, так і друга російсько-чеченська війна позначені численними жертвами серед мирного населення. У лютому 2000 р. в результаті штурму російських військ перетворилась на руїни столиця Ічкерії - місто Джохар (Грозний). Незабаром практично вся територія Чечні була зайнята федеральними військами.
Громадськість Росії, на відміну від першої чеченської війни, цього разу підтримала рішучі дії Кремля. Це позначилося на результатах голосування під час президентських виборів у березні 2000 р.

Запис опублікован 23 Январь 2011 о 18:45 в категорії: Росія у 1991-2004 рр.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.