Зовнішньоекономічні зв’язки залишаються між сусідами ледь помітними. На Росію припадає менше одного процента загальної суми експортно-імпортних операцій Японії.
Пріоритетним напрямком зовнішньої політики Росії є відносини з державами «ближнього зарубіжжя». Керівники Федерації намагались захистити права 25 млн росіян, які опинились після розпаду СРСР за межами держави. В деяких місцях виникли локальні збройні конфлікти, зросла напруженість між корінним та приїжджим населенням. Росія прийняла мільйони біженців з околиць колишнього СРСР. Міжнаціональні конфлікти загрожували перейти на територію Федерації. В умовах, коли світова співдружність залишалась байдужою до воєн на пострадянському просторі, Москва вважала, що територія колишнього СРСР є сферою її життєвих інтересів. Російські війська взяли участь у миротворчих операціях у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, Таджикистані.
Пріоритетне значення для Росії, про що неодноразово заявляли її керівники, мають відносини з Україною. Важливими для обох сторін залишаються економічні зв’язки. Через українську територію пролягають нафто- та газопроводи з Росії в Європу. Москва є основним постачальником паливно-енергетичних ресурсів в Україну, а остання - значним експортером продуктів харчування в Росію. Сторони намагаються дійти спільних позицій з багатьох питань підтримки миру у Європі.

Запис опублікован 23 Январь 2011 о 18:59 в категорії: Росія у 1991-2004 рр.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.