До численних жертв і руйнувань призвела війна за відокремлення від Азербайджану Нагірно-Карабаської автономної області. Після завершення вірмено-азербайджанської війни, влітку 1994 p., було підписано перемир’я між Нагірним Карабахом і Азербайджаном, за яким карабаська армія контролює всю колишню автономну область, а також прилеглі до неї території, перетворені у «пояс безпеки». Самопроголошена держава міжнародного визнання не одержала.
Воєнні невдачі Азербайджану у війні за Карабах призвели у червні 1993 р. до збройного виступу опозиції. Президента Абульфаза Ельчибея, прихильника орієнтації на Туреччину й на мусульманський світ, було силою усунуто від влади. Державу очолив Гейдар Алієв - колишній лідер республіканської компартії за радянських часів. У 2003 р. важко хворий президент передав владу своєму синові Ільхану Алієву, який у тому ж році переміг на виборах.
Війна з Азербайджаном за Нагірний Карабах мала важкі наслідки і для Вірменії. Вона загальмувала здійснення економічних реформ, викликала енергетичну кризу. Зросла еміграція, особливо серед міського населення. На президентських виборах у вересні 1996 р. на повторний термін було обрано Левона Тер-Петросяна. Об’єднана опозиція не визнала результатів виборів і намагалася силою захопити будинок парламенту. У лютому 1998 р. президент й усе вище керівництво держави подали у відставку. Новим президентом Вірменії було обрано Роберта Кочаряна.

Запис опублікован 23 Январь 2011 о 23:45 в категорії: Держави СНД (1991-2004).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.