Країни з числа колишніх республік СРСР перебувають на різних рівнях політичного та економічного розвитку, по-різному вони будують і свою зовнішню політику. Естонія, Латвія та Литва, відмовившись від участі у СНД, заявили про свої наміри вступити у члени НАТО. Ця обставина, а також проблема російськомовного населення створюють напруження у їх відносинах з Росією. Прибалтійські країни прагнуть прилучитися до інтеграційних процесів у Європі, бути прийнятими до Європейського Союзу.
Проти розширення НАТО на схід рішуче виступив білоруський президент. Він займає активну антизахідну політику з ідеологічних міркувань. У своїй зовнішній політиці Білорусь орієнтується на Росію. У свою чергу західні держави заявляють про порушення прав людини у Білорусі.
Колишні республіки СРСР утворили СНД з метою економічної та політичної співпраці. Однак на практиці переважає військове співробітництво. Держави СНД, за винятком України й Молдови, у 1992 р. в Ташкенті уклали, а через два роки ратифікували Договір про колективну безпеку.
Незалежні держави в тій чи іншій мірі є боржниками Москви за енергоносії, багато з них пам’ятають криваві локальні конфлікти, де миротворцем виступала Росія, тому змушені будувати свій зовнішньополітичний курс, оглядаючись на Кремль.

Запис опублікован 23 Январь 2011 о 23:54 в категорії: Держави СНД (1991-2004).

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.