24
Янв

Революція 1956 р. ІІ Частина

   Автор: admin   в Угорщина.

23 жовтня 1956 р. в Будапешті розпочалася студентська демонстрація, яка відразу ж переросла у збройне повстання. Налякане партійне керівництво, щоб розрядити обстановку, знову призначило І. Надя прем’єр-міністром. Одночасно, намагаючись втримати владу в своїх руках, воно звернулося за військовою допомогою до Москви. В Будапешт та інші найбільші центри країни було введено радянські підрозділи. Спочатку їхні дії були обмеженими і не могли зупинити розростання революції, яка вже стала всенародною. Практично вся угорська армія перейшла на бік повстанців. Відновлювали свою діяльність політичні партії. На місцях замість комуністичної адміністрації створювались нові органи влади - революційні (або національні) комітети, на підприємствах -робітничі ради. З тюрем були звільнені політичні в’язні. І. Надь оголосив про вихід Угорщини з Варшавського договору і прийняття нею статусу нейтральної держави. Комуністичній владі й залежному становищу УНР, здавалося, приходив кінець.
Однак Москва не могла з цим примиритися. 4 листопада розпочалась інтервенція радянських військ в Угорщину. Протягом тижня повсталі чинили відчайдушний опір, проте сили були нерівними. В обозі радянських військ прибув сформований в СРСР новий уряд УНР, який очолив нещодавно реабілітований партійний діяч Янош Кадар. Він же став лідером реорганізованої партії (УПТ під час повстання розвалилася), яка тепер дістала назву Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП). У такий спосіб режим було врятовано. Після придушення революції сотні її учасників, серед них і колишнього прем’єр-міністра І. Надя, було страчено, тисячі інших - засуджено до тюремного ув’язнення.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 13:51 в категорії: Угорщина.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.