У 1965 р. відбулися зміни на вершині влади. Після смерті Г. Георгіу-Деж керівником партії й держави став Ніколає Чау-шеску. У сфері зовнішньої політики він продовжив і розвинув лінію свого попередника. Водночас у внутрішній політиці Чаушеску спрямовував свою діяльність на зміцнення тоталітарної держави і своєї особистої влади. У 1965 р. правлячій партії було повернено її первісну назву - Румунська комуністична партія (РКП). Того ж року прийнято нову, третю за післявоєнний період, конституцію, в якій підкреслено роль РКП як «керівної сили суспільства». Держава стала називатися Соціалістичною Республікою Румунією (СРР). У 1974 р. встановлено пост президента СРР, його також посів Н. Чаушеску.
Економічний розвиток Румунії в 50-70-х роках відзначався високими темпами. У 1965 р. довоєнний рівень промислового виробництва, за офіційними даними, було перевершено майже в 10 разів. Розбудовано галузі важкої індустрії: машинобудування, металургію, нафтохімію, які посіли провідне місце в економіці. Оскільки значна частина національного доходу країни спрямовувалася на потреби розширеного відтворення, матеріальний рівень життя населення підвищувався дуже повільно.
На зламі 70-80-х років в економіці Румунії виникли серйозні труднощі, рік у рік справи погіршувалися. Насамперед загострилася паливно-сировинна проблема. Було запроваджено суворий режим економії електроенергії й газу. Відчувалася нестача продуктів харчування. Населення недоїдало, взимку мерзло в неопалюваних хатах і квартирах. Це, природно, викликало вороже ставлення до режиму.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 16:33 в категорії: Румунія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.