Було ліквідовано залишки багатопартійної системи. Як і в інших країнах регіону, Соціал-демократичну партію «очистили» від «опортуністичних елементів», а відтак у 1948 р. її приєднано до компартії. Інші партії змушені були саморозпуститися. Єдиною з них, яку комуністи з тактичних міркувань вважали за доцільне зберегти, був БЗНС на чолі з Г. Трайко-вим. Однак це угруповання було позбавлене всякої самостійності й стало чисто фасадовою структурою. На з’їзді Болгарської комуністичної партії (БКП) наприкінці 1948 р. проголосили, що її стратегічною лінією є побудова соціалізму.
Відбулися персональні зміни на найвищому щаблі влади. Після раптової смерті в 1949 р. Г. Димитрова лідером БКП став Вилко Червенков, який незабаром також очолив і уряд.
Процеси й події, які розпочалися в Болгарії на зламі 40-50-х років, подібні до тих, що відбувалися в інших східноєвропейських країнах. Було ухвалено перший п’ятирічний план на 1949-1953 pp., в основі якого лежала програма індустріалізації країни. Одночасно розпочалася колективізація сільського господарства, що незабаром стала масовою кампанією, яку проводили шляхом адміністративного тиску на селянство. Комуністичний режим забезпечував своє існування, застосовуючи політичний терор. Було створено концентраційні табори, які проіснували аж до початку 60-х років.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 17:00 в категорії: Болгарія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.