Політична «відлига» в СРСР позитивно вплинула на Болгарію. У 1954 р. керівництво БКП очолив Тодор Живков, змінивши на цьому посту прихильника жорсткої лінії В. Червенкова і поступово витіснивши останнього з правлячої верхівки. У квітні 1956 р. Живков став по суті єдиновладним правителем Болгарії. Нове керівництво дещо пом’якшило попередній курс, зокрема в аграрній політиці. Проте воно не відмовилося від проведення колективізації й до 1958 р. завершило цей процес -раніше, ніж в усіх інших країнах «народної демократії».
Правління Живкова мало стабільний характер, було позбавлене різких стрибків і поворотів (за винятком останніх років перебування при владі). Період з кінця 50-х і аж до середини 80-х років, як і в інших східноєвропейських країнах, виявився скупим на суспільно-політичні події. Від своїх попередників Г. Димитрова і В. Червенкова Живков успадкував безмежну відданість КПРС, Радянському Союзові та їх керівникам. Болгарський лідер старанно копіював усі ідеологічні «новації» КПРС. Так, у 1971 р. з’їзд БКП проголосив стратегічним завданням побудову «розвинутого соціалістичного суспільства». У цьому ж дусі було складено нову конституцію НРБ, в якій закріплювалася керівна роль комуністичної партії в суспільстві і державі.
Болгарське керівництво багато уваги приділяло проблемам економіки, зокрема індустріалізації країни. За роки комуністичного режиму значно зріс економічний потенціал Болгарії. За даними офіційної статистики, національний доход на душу населення в середині 80-х років порівняно з довоєнним рівнем збільшився у 9 разів. Найважливішими галузями промисловості стали енергетика, машинобудування, хімія, металургія, в останні роки також електроніка та електротехніка.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 17:05 в категорії: Болгарія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.