У квітні 1941 р. Югославія стала жертвою агресії з боку Німеччини та її союзників. Однак загарбники відразу ж наштовхнулися на збройний опір. Зокрема, широкого розмаху набрав партизанський рух, організований компартією Югославії. На його чолі став лідер КПЮ Йосип Броз Тіто. На базі партизанських загонів сформувалися регулярні військові частини - Народновизвольна армія Югославії (НВАЮ). У 1944 р. вона вже контролювала значну частину території країни. В ході антифашистської боротьби створювалися владні структури майбутньої комуністичної диктатури.
Тим часом радянські війська у вересні 1944 р. ввійшли на югославську територію і з’єдналися з НВАЮ. 20 жовтня спільними зусиллями було визволено Белград. У березні 1945 р. утворився Тимчасовий народний уряд Югославії, який очолив Й. Броз Тіто. У квітні 1945 p., під час перебування югославської урядової делегації на чолі з Тіто в Москві, було підписано югославсько-радянський договір про дружбу, взаємну допомогу та післявоєнне співробітництво. Бої НВАЮ, яка навесні 1945 р. налічувала 800 тис. бійців, за визволення Югославії тривали до середини травня 1945 р. За роки війни країна втратила 1,7 млн чол. Було знищено 2/3 промислових підприємств.
Після закінчення війни комуністи, застосовуючи методи грубого терору, зміцнювали свою владу в країні.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 17:22 в категорії: Югославія. Нові Південно-слов'янські держави.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.