Керування державними підприємствами передавалося їх трудовим колективам, які обирали робітничі ради. Це був крок до відмови від прийнятої в СРСР і його сателітах командно-адміністративної системи. Стали дедалі ширше використовуватися ринкові регулятори господарства. Водночас югославське керівництво відмовилося від продовження примусової колективізації, розпочатої в 1949 р. У 1953 р. переважну більшість «селянських трудових кооперативів» було розпущено.
Зазнала змін і політична система країни. На з’їзді КПЮ в 1952 р. було відзначено, що партія, залишаючись «провідною силою» югославського суспільства, не повинна бути безпосереднім оперативним керівником у господарському, державному чи громадському житті. Саму партію було перейменовано в Союз комуністів Югославії (СКЮ). У 1953 р. було ухвалено конституційний закон про основи суспільного і політичного устрою ФНРЮ, згідно з яким розширювалися повноваження парламенту - Союзної народної скупщини, встановлювався пост президента (його посів Тіто). Закон закріплював принцип громадського самоврядування в общинах, районах, господарських організаціях. Отже, було зроблено перші кроки по шляху лібералізації режиму.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 17:32 в категорії: Югославія. Нові Південно-слов'янські держави.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.