Змушені йти назустріч М. Джукановичу сербські діячі у 2002 р. погодилися на реорганізацію СРЮ в державне утворення конфедеративного типу під назвою Співдружність Сербії та Чорногорії. За наполяганням М. Джукановича, було ухвалено, що держави-члени мають право через три роки вийти зі Співдружності (чим, як вважають, не промине скористатися Чорногорія).
З розпуском СРЮ без посади залишився її колишній президент В. Коштуніца. На вакантну посаду президента Сербії у 2004 р. було обрано політичного діяча прозахідної орієнтації Бориса Тадича, який оголосив своєю стратегічною метою вступ Сербії до ЄС і НАТО.
Що стосується питання про подальшу долю краю Косова, то воно залишається відкритим. З міжнародно-правової точки зору Косово формально продовжує бути інтегральною частиною Сербії, однак реальну владу продовжує здійснювати тимчасова адміністрація ООН, яка спирається на військову силу миротворців. Албанці, що становлять переважну більшість населення краю, вимагають проголошення його незалежності. Своїми насильницькими діями вони примусили булыпу частину автохтонного сербського населення емігрувати з краю. Міжнародна співдружність, по суті, не має жодних чітких планів розв’язання косовської проблеми.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 17:52 в категорії: Югославія. Нові Південно-слов'янські держави.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.