За оцінками дослідників, тут проживає до 60 тис. осіб українського походження. їхні предки у XVIII-XIX ст. переселилися на Балкани із Закарпаття та Галичини. Як і в Словаччині, лише частина називають себе українцями, решта - русинами. Переважна більшість русинів-українців є жителями сіл і малих містечок, що займаються рільництвом. Урбанізаційний процес, що посилився починаючи з 60-х років, різко змінив традиційний селянський уклад життя русинсько-української громади. Молоді потягнулися до міст, підвищився їхній освітній і фаховий рівень, проте, відірвані від рідного середовища, вони швидко денаціоналізувалися.
Найбільш організоване суспільно-культурне життя русинів-українців у Воєводині (Сербія). Тут існує кілька шкіл з викладанням місцевою говіркою («русинською мовою»), в яких навчається понад тисячу учнів. Крім того, в деяких школах є класи з «русинською мовою» навчання або ж її викладають як окремий предмет. У багатьох українських селах існують колективи художньої самодіяльності. У м. Нові Сад - центрі Воєводини -діє видавництво «Руське слово», яке видає шкільні підручники, художню літературу, а також кілька періодичних видань.
Переважна більшість югославських українців - греко-католики. Ними опікується Крижевацька єпархія, у складі якої 33 парафії, 22 монастирі. Воєнні дії, особливо в Боснії та Герцеговині, завдали чимало людських і матеріальних втрат українському населенню цих республік.

Запис опублікован 24 Январь 2011 о 17:55 в категорії: Югославія. Нові Південно-слов'янські держави.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.