Багато країн Сходу після здобуття незалежності впевнено пішли за передовими країнами Америки та Європи й досягли на цьому шляху неабияких успіхів. Індустріальними державами світу стали Індія, Республіка Корея, Сінгапур, Малайзія, Таїланд, Індонезія, Гонконг. Впевнено крокують вперед нафтодобувні країни арабського Сходу. Ці держави знайшли своє місце на світовому економічному ринку, зуміли позбутися статусу сировинного придатка і запровадити у свою економіку передові технології.
Все ж більшість незалежних держав, особливо африканських, внаслідок соціально-економічної та культурної відсталості перебувають у скрутному становищі, хоча за своїми людськими й природними ресурсами вони знаходяться на рівні багатьох промислово розвинутих країн. За таким важливим показником рівня розвитку, як валовий продукт на душу населення, молоді індустріальні країни Азії перебувають у першій двадцятці держав світу, у той же час тридцять країн Африки завершують цей список.
У багатьох країнах, що визволилися, на тлі загального демографічного вибуху загострилась продовольча проблема. Зокрема, у країнах Тропічної Африки щорічне зростання сільськогосподарської продукції не перевищує 1,5 %, тоді як населення зростає на 3 %, тобто вдвічі швидше. У результаті материк із 600-мільйонним населенням, незважаючи на те, що переважна більшість людності зайнята у сільському господарстві, не може себе прогодувати. Низький рівень економіки багатьох країн Азії й Африки призвів до різкого скорочення державних асигнувань на освіту, охорону здоров’я, професійну підготовку.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.