Однак соціаліст-прем’єр фактично продовжував курс ліберал-демократів. У роки його правління Японія зіткнулась з економічними труднощами, викликаними спадом виробництва. І хоча ці негаразди багатьма політиками оцінювалися як об’єктивні і тимчасові, все ж на вершині виконавчої влади відбулися чергові зміни. На початку 1996 р. уряд знову очолив представник ЛДП Рютаро Хасімото. Ліберал-демократи повернулися до влади, вдало використавши альянс із своїм основним політичним противником. У липні 1998 р. ліберали знову програли на виборах у верхню палату, лідер партії взяв провину на себе і подав у відставку. Кабінет міністрів очолив його соратник по партії Кейдзо Обуті (помер у травні 2000 р.). У 2000 р. відбулися парламентські вибори, на яких впевнену перемогу отримала ЛДП (233 із 480 місць у нижній палаті). У квітні 2001 р. новий уряд очолив лідер ЛДП Дзюнітіро Коїдзумі.
Зовнішня політика Японії не позначена такими ж успіхами, як економіка. Японія не виступає з ініціативами глобального характеру, її зовнішньополітичний курс прокладається з оглядом на те, як реагуватимуть США. Це можна пояснити тісними японо-американськими економічними зв’язками: будь-яка негативна реакція США може позначитися на зовнішньоторговельних операціях і викликати непередбачені наслідки в народному господарстві.

Запис опублікован 1 Февраль о 18:40 в категорії: Японія.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.