Серед них: Уханьський металургійний комбінат, автомобільний завод у Чанчуні, Харбінський льонокомбінат, двоярусний міст через р. Янцзи. Це становило 40 % усіх інвестицій у китайську промисловість. Китайські комуністи за радянським зразком швидкими темпами проводили індустріалізацію, колективізацію сільського господарства, докорінну перебудову в галузі культури та освіти. У листопаді 1955 р. політбюро ЦК КПК прийняло рішення підпорядкувати державі приватні підприємства промисловості й торгівлі. У 1956 р. протягом 8-9 місяців проведено суцільне кооперування сільського господарства.
Як і в СРСР, ці заходи супроводжувалися масовими репресіями. Відповідно до прийнятого «Положення про покарання за контрреволюційну діяльність», за ідеологічні та політичні «злочини», серед яких найстрашнішим була критика КПК, передбачалися смертні вироки та тривалі строки ув’язнення. На площах великих міст КНР проводилися показові суди. Довгі списки страчених «контрреволюціонерів» постійно публікувались у місцевих газетах. Лідер китайських комуністів Мао Цзедун заявив, що всі, хто допускається ідеологічних помилок, є ворогами революції. Якщо взяти статут КПК, чинний між VII (1945) та VIII (1956) з’їздами партії, в якому відзначалося, що «китайські комуністи у своїй діяльності керуються ідеями Мао Цзедуна», то зрозуміло, що за критику вождя будь-кого чекав найсуворіший вирок.

Запис опублікован 1 Февраль о 18:54 в категорії: Китай.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.