Вони вимагали діалогу, якого практично досі не було, з керівниками партії. Наступного місяця у столиці запровадили воєнний стан. У ніч з 3 на 4 червня 1989 р. проти демонстрантів на площі Тяньаньмень направили танки і бронемашини. Пролилася кров. За офіційними даними, серед мирного населення було 200 вбитих та 3 тис. поранених. Однак за оцінками західних засобів масової інформації, кількість жертв була значно більшою. Пленум ЦК КПК, який відбувся того ж місяця, розцінив демократичні виступи як «контрреволюційний заколот» і звинуватив лідера КПК Чжао Цзияна (на найвищій партійній посаді перебував з січня 1987 р.) у проведенні буржуазної антисоціалістичної політики. Його замінив 63-річний Цзян Цземін. Ден Сяопін побачив в ньому реального спадкоємця своєї справи й поступово передав йому усі важелі управління партією та державою.
19 лютого 1997 р. на 93-му році життя помер «архітектор китайських реформ» Ден Сяопін. Того ж року відбувся з’їзд КПК, який підтвердив рішучість продовжувати курс реформ в економіці Китаю. В березні 1998 р. лідера КПК Цзян Цземіна переобрали на посадах Голови КНР та Голови Військової Ради КНР. Він скерував зусилля на подальше поглиблення реформ та здійснив ряд заходів які дозволили КНР вступити в листопаді 2001 р. до Всесвітньої торгової організації (ВТО).

Запис опублікован 1 Февраль о 20:31 в категорії: Китай.

Лишити коментар

Ви повинні Війти, щоб лишити коментар.